Від учасників Асоціації надходять усні та письмові запити щодо можливості прийняття на роботу іноземних громадян та осіб без громадянства.

У зв’язку із цим надаємо інформацію про порядок працевлаштування зазначених осіб згідно вимог чинного законодавства України.

Відповідно до Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Ця гарантія також стосується і права на трудову діяльність іноземців та осіб без громадянства.

Так, Кодексом законів про працю України передбачено, зокрема, що трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України.

Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також яким надано статус біженця в Україні, мають право працювати на підприємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.

Слід зазначити, що документом, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні є посвідка на постійне проживання, а документом, що підтверджує надання особі статусу біженця – є посвідчення біженця.

Отже як вбачається, на іноземних громадян поширюються всі права і обов’язки передбачені законодавством про працю України, якщо міжнародними договорами не передбачено інше.

При цьому слід зазначити, що Законом України «Про зайнятість населення» визначені особливості прийому на роботу іноземців та осіб без громадянства.

Так, статтею 8 цього Закону передбачено, що роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Слід зазначити, що Порядок видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства затверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства» від 8 квітня 2009 р. N 322.

Оформлення документів, необхідних для отримання дозволу на використання праці іноземців здійснює роботодавець, який запрошує на роботу іноземця.

Дозвіл на використання праці іноземця видається центром зайнятості Автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за місцем реєстрації роботодавця як платника страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за умови відсутності в країні (регіоні) працівників, спроможних виконувати відповідні роботи, або наявності достатніх обґрунтувань доцільності використання праці іноземця.

Цей дозвіл надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю конкретного іноземця на конкретному робочому місці або певній посаді.

Проте, слід пам’ятати, що іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законодавства України призначення на ці посади або заняття такою діяльністю пов’язане з належністю до громадянства України.

Для отримання дозволу на використання праці іноземця роботодавець зобов’язаний подати до відповідного центру зайнятості наступні документи:

• заяву;
• дві кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см;
• обґрунтування доцільності використання праці іноземця і можливості створення для нього відповідних умов для перебування і роботи;
• документ (наказ, витяг з протоколу, доручення тощо), оформлений в установленому порядку, який посвідчує право особи представляти інтереси роботодавця у центрі зайнятості;
• довідку органу державної податкової служби про сплату роботодавцем податків та зборів (обов’язкових платежів);
• довідку центру зайнятості про відсутність у роботодавця заборгованості перед Фондом;
• квитанцію про внесення плати за розгляд заяви;
• копію проекту трудового договору (контракту), засвідчену роботодавцем;
• довідку, скріплену печаткою та завірену підписом роботодавця (у разі наявності на підприємстві режимно-секретного органу - також підписану його керівником), про те, що робоче місце або посада, на яких використовуватиметься праця іноземця, відповідно до законодавства не пов’язані з належністю до громадянства України і не потребують надання допуску до державної таємниці;
• довідку органу міграційної служби про відсутність (наявність) судимості у іноземця, який на момент оформлення дозволу перебуває на території України;
• довідку уповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що іноземець, який на момент оформлення дозволу перебуває за межами України, не відбуває покарання за скоєння злочину та не перебуває під слідством;
• копії статуту та свідоцтва про державну реєстрацію роботодавця, засвідчені в установленому порядку;
• копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця;
• копії сторінок паспортного документа іноземця, що містять основні ідентифікаційні дані.

Для отримання дозволу для іноземців, які направлені іноземним суб’єктом господарювання в Україну для виконання певного обсягу робіт або надання послуг на основі договору (контракту), укладеного між українським та іноземним суб’єктами господарювання та іноземців, які належать до категорії «внутрішньокорпоративні цесіонарії» або «особи, що надають послуги без комерційної присутності в Україні», крім перерахованих документів, подаються додаткові документи, зокрема, рішення іноземного суб’єкта господарювання про переведення іноземця на роботу в Україну; копія контракту іноземця з іноземним суб’єктом господарювання про переведення на роботу в Україну з визначенням строку роботи в Україні; копія контракту про безпосереднє надання послуг в Україні.

Слід зазначити, що всі документи видані зарубіжною країною та складені іноземною мовою, які надаються до центру зайнятості для отримання дозволу на працевлаштування іноземця, повинні бути перекладені на українську мову, засвідчені згідно із законодавством країни їх видачі та легалізовані в МЗС.

За розгляд заяви про надання дозволу на використання праці іноземця чи продовження строку його дії з роботодавця справляється плата у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Дозвіл на використання праці іноземця видається строком до одного року, а для іноземців, які належать до категорії «внутрішньокорпоративні цесіонарії» або «особи, що надають послуги без комерційної присутності в Україні» - не більше ніж три роки.

При цьому, у разі потреби, ці строки може бути продовжено, якщо роботодавець вчасно, а саме не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії дозволу, звернеться до відповідного центру зайнятості.

Рішення про видачу або відмову у видачі дозволу на використання праці іноземця чи продовження строку його дії приймається протягом 30 календарних днів, про що роботодавець повідомляється центром зайнятості письмово.

Відмову у видачі дозволу на працевлаштування може бути оскаржено роботодавцем у Державному центрі зайнятості або в суді.

Проте доцільно зазначити, що незалежно від стану ринку праці та тенденцій його розвитку дозвіл на використання праці іноземця не видається, а строк його дії не продовжується, у разі якщо:

• у документах, поданих для оформлення дозволу, містяться відомості, що суперечать вимогам законодавства та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
• трудовим договором (контрактом) передбачено умови праці іноземця гірші, а розмір заробітної плати менший, ніж для громадян України, які виконують аналогічну роботу;
• роботодавець має намір найняти іноземця на роботу, яка відповідно до законодавства пов’язана з належністю до громадянства України та/або потребує надання допуску до державної таємниці;
• виявлено факти подання роботодавцем свідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
• є рішення відповідних органів про видворення іноземця за межі України;
• минуло менше одного року від дати попередньої відмови іноземцю в оформленні візи ІМ-1 чи анулювання попереднього дозволу;
• роботодавець має заборгованість перед Фондом;
• іноземець на момент оформлення дозволу відбуває покарання за скоєння злочину або перебуває під слідством;
• роботодавець порушив строки подання документів на продовження строку дії дозволу;
• внаслідок змін на ринку праці у країні (регіоні) відпадає необхідність використання роботодавцем праці іноземця.

Отримання дозволу на використання праці іноземця є підставою для отримання іноземцем візи відповідного типу, реєстрації місця тимчасового проживання в Україні та оформлення посвідки на тимчасове проживання на строк дії дозволу.

Так, засвідчені в установленому порядку копії дозволу на використання праці іноземця роботодавець подає іноземцеві, надсилає консульській установі України за місцем постійного проживання іноземця з метою оформлення візи відповідного типу для в’їзду його в Україну, а також органу міграційної служби для реєстрації місця тимчасового проживання іноземця в Україні.

Разом з цим, згідно Правил оформлення візових документів для в’їзду в Україну, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 1999 р. № 227, особам, які в’їжджають в Україну з метою працевлаштування оформляється імміграційна віза ІМ-1.

Також слід пам’ятати, що дозвіл на використання праці іноземця буде анульовано у разі:

• дострокового розірвання з роботодавцем трудового договору (контракту);
• установлення факту підробки документів чи надання роботодавцем неправдивих відомостей у документах, на підставі яких видано дозвіл (продовжено строк його дії);
• скорочення строку тимчасового перебування іноземця в Україні в установленому законодавством порядку або його видворення за межі України;
• встановлення факту використання праці іноземця на інших умовах, ніж ті, що зазначені у дозволі на використання праці іноземця, або іншим роботодавцем.

Про анулювання дозволу на використання праці іноземця центр зайнятості протягом трьох робочих днів повідомляє органи міграційної служби та державної прикордонної служби з використанням міжвідомчої інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи або за відсутності можливості використання зазначеної системи надсилає їм письмове повідомлення.

Доцільно зауважити, що у разі використання роботодавцем праці іноземців без дозволу на використання праці іноземця державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Крім того, що роботодавці, які запрошують іноземців з метою працевлаштування, забезпечують не лише оформлення дозволу на використання праці іноземця, а також забезпечують реєстрацію паспортного документа іноземця у відповідному органі міграційної служби, про що повідомляють центр зайнятості, а у разі якщо іноземець без поважних причин не став до роботи у передбачений трудовим договором (контрактом) строк, протягом трьох робочих днів повідомляють про це відповідні органи міграційної служби, державної прикордонної служби і центр зайнятості.

Після закінчення строку дії дозволу на використання праці іноземця роботодавець повертає такий дозвіл до центру зайнятості.

У разі анулювання дозволу на використання праці іноземця або у випадку, коли іноземець без поважних причин не приступив до роботи в передбачений трудовим договором (контрактом) строк, іноземця може бути видворено за межі України, а роботодавець, який запросив до себе на роботу такого іноземця, відшкодовує державі витрати, пов’язані з його видворенням, в порядку, встановленому законом.

При цьому слід зауважити, що центри зайнятості контролюють роботодавців в частині забезпечення роботодавцями необхідних умов перебування і роботи іноземців, аналізують ефективність використання їх праці протягом строку дії дозволу на використання праці іноземця.

Також слід зазначити, що законодавством передбачені випадки коли іноземці та особи без громадянства мають право працевлаштуватись без дозволу на використання праці іноземця.

Зокрема, з 1 січня 2011 року працевлаштування іноземців та осіб без громадянства, які залучаються комерційними партнерами, компанією, призначеними особами до виконання робіт чи надання послуг, пов’язаних з організацією та проведенням чемпіонату фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні та іноземців, найнятих інвестором у межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції, здійснюється без отримання дозволу на працевлаштування.

Просимо прийняти до уваги наведену інформацію з метою дотримання Вашими підприємствами вимог чинного законодавства України щодо порядку працевлаштування іноземних громадян та осіб без громадянства

Юридичний відділ АсМАП України