Розділ ІV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу набирає чинності з 01.01.2011 року.

До платників податку крім резидента та нерезидента, як в діючому Законі, зараховується ще і податковий агент. Це зроблено для того, щоб змусити податкових агентів нести відповідальність за порушення, пов'язані з нарахуванням і перерахуванням податку, а також подачею відповідної звітності.

Об’єктом оподаткування (стаття 163) є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

- іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Базою оподаткування (стаття 164) є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу на суми податкової знижки такого звітного року.

Перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 165), у кодексі в основному взятий з діючого законодавства.

Платник податку має право на податкову знижку (стаття 166), до якої включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами.

Ставки податку (стаття 167) становлять:

базова ставка - 15% бази оподаткування щодо одержаних доходів;

17% у разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. Ця ставка податку нараховується на суму перевищення з урахуванням податку, сплаченого за базовою ставкою.

5% бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, набере чинності з 1 січня 2015 року.

Як і в діючому законодавстві, у Податковому кодексі передбачається застосування податкових соціальних пільг (стаття 169).

Відповідно до підпункту 169.1.1. пункту 169.1. платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Разом з тим, пунктом 1 Розділу ХІХ «Прикінцеві положення» встановлено, що підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 кодексу набирає чинності з 1 січня 2015 року. До 31 грудня 2014 року для цілей застосування цього підпункту податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Щодо оподаткування суми коштів, виданих на відрядження або під звіт, то звіт про їх використання подається за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби, до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку  завершує таке відрядження (пункт 170.9 статті 170).

 За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

У разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку отримав готівку з застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження.

Якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

В Податковому кодексі відмінений обов'язок сплати штрафів у разі  невчасного повернення надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт.

Щодо оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна, то  дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується (стаття 172).

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.

У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва.

Щодо оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна, то дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відсотків.

Департамент транспортної політики