Ми вже інформували Вас про набуття чинності Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514- VІ (інформація Департаменту правового забезпечення АсМАП України від 29.04.2009 р.).

В цьому матеріалі розглядаються проблемні питання скликання загальних зборів акціонерних товариств (надалі – загальні збори) відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» (надалі – Закон) и шляхи їх вирішення.

Частина 2 статті 32 Закону розподіляє загальні збори на наступні:

• щорічні, які обов’язково скликаються не пізніше 30 квітня наступного за звітним року (до порядку денного річних загальних зборів обов’язково вносяться питання, передбачені пунктами 11,12, і 22 частини другої статті 33 закону, а саме:
  • - питання про затвердження річного звіту акціонерного товариства;
  • - питання про розподіл прибутку та збитків акціонерного товариства;
  • - питання про прийняття рішень за результатами розгляду звітів спостережної ради, виконавчого органу та ревізійної комісії (ревізора), а один раз в три роки – питання про обрання членів спостережної ради, про затвердження умов ці вільно-правових або трудових договорів з ними та про прийняття рішень про припинення їх повноважень;
• позачергові – усі інші загальні збори.

Статті 35-38 Закону передбачають процедуру скликання загальних зборів, визначаючи порядок повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів, формування порядку денного та ознайомлення акціонерів з документами, необхідними для прийняття рішень. В цих статтях не зазначено, чи стосується передбачена ними процедура будь-яких загальних зборів, тільки до щорічних або тільки до позачергових загальних зборів. Але системний аналіз статей 35-38 та статті 47 «Позачергові загальні збори» Закону дозволяють зробити висновок, що в статтях 35-38 Закону мова йде про процедуру скликання щорічних загальних зборів, а в статті 47 Закону – про особливості скликання позачергових загальних зборів.

Процедура скликання щорічних загальних зборів виглядає наступним чином (дивіться таблицю).

Дні до зборів	Дії	Норма Закону
60 (не раніше)	Прийняття рішення про проведення загальних зборів та складання переліку акціонерів, яким направляються письмові повідомлення про проведення загальних зборів	Абзац 1 частини 1 статті 35
30 (не пізніше)	Письмове повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів і про його порядок денний, а також відповідна публікація в офіційному органі (якщо акціонерів – власників простих акцій більш ніж 1000 осіб) та/або повідомлення фондової біржі, на якій акціонерне товариство пройшло процедуру лістингу (якщо акціонерне товариство-публічне)	Абзаци 2, 3 частини 1 статті 35
20 (не пізніше)	Внесення пропозицій в порядок денний акціонерами	Частина 1 статті 38
15 (не пізніше)	Прийнятті наглядовою радою рішень про включення пропозицій акціонерів в порядок денний (для пропозицій акціонерів, що володіють менш ніж 5 % простих акцій)	Частина 3 статті 38

Можна відзначити наступні основні новели Закону, які стосуються процедури скликання щорічних загальних зборів.

1.Щорічні загальні збори завжди скликає спостережна рада (раніше така задача покладалась на виконавчий орган). Думається, якщо наглядова рада не робить цього, питання, обов’язкові до розгляду на щорічних загальних зборах, можуть бути розглянуті на позачергових загальних зборах, скликаним акціонерами.

2.Встановлені терміни отримання переліку акціонерів, яким направляються письмові повідомлення про проведення загальних зборів. У випадку, коли склад акціонерів змінюється, актуальним є питання дати, на яку складається такий перелік, оскільки в акціонерних товариствах з великою кількістю акціонерів відправити всі повідомлення в день отримання переліку не завжди можливо, а на наступний день склад акціонерів може бути іншим. Раніше це питання ніяк не регулювалося законом, і особи, які стали акціонерами не день розсилки повідомлень, але не були такими на день складання переліку, у випадку їх не участі в загальних зборах (іноді навмисно) могли оскаржити його рішення, посилаючись на порушення їх права приймати участь в управлінні справами товариства. Тепер повідомлення розсилаються відповідно до переліку, складеному на дату не раніше ніж за 60 днів до проведення загальних зборів.

3. Письмові повідомлення акціонерам завжди відправляються листом з описом вкладення та повідомленням про вручення (пункт 14 статті 2 Закону), що запобігає зловживанням, хоча і суттєво збільшує витрати по скликанню загальних зборів в тих акціонерних товариствах, які користувалися іншими засобами повідомлення.

4.Терміни скликання загальних зборів зменшені: повідомлення даються не за 45, а за 30 днів до проведення загальних зборів – це, безперечно, позитивний фактор.

5.Передбачено обов’язкове повідомлення фондової біржі, на якій публічне акціонерне товариство пройшло процедуру лістингу, що також слід розцінювати як позитивний момент.

6.Публікація повідомлення необхідна тільки у тому випадку, коли кількість акціонерів – власників простих акцій перевищує 1000. Публікація здійснюється в офіційному друкованому органі (відповідно до пункту 13 статті 2 Закону – в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку). На погляд фахівців, такий підхід не виправданий: офіційна публікація є достатньо дешевим засобом повідомлення акціонерів у будь-якому акціонерному товаристві та одночасно – безперечним доказом такого повідомлення). Крім цього, її роль зростає у спірних ситуаціях, особливо при проведенні паралельних (альтернативних) зборів, до чого ми ще повернемося в кінці інформації.

7. Відсоток простих акцій, якими повинні володіти акціонери, чиї пропозиції обов’язково включаються до порядку денного, знижений з 10 % до 5 %. Пропозиції таких акціонерів включаються до порядку денного автоматично, рішення наглядової ради з цього питання не потрібне. Пропозиції інших акціонерів можуть бути відкинуті радою тільки у випадку порушення термінів подання або неповноти повідомлених акціонером даних (частина 5 статті 38 Закону).

8.Передбачивши повідомлення акціонерів та фондової біржі, на якій публічне акціонерне товариство пройшло процедуру лістингу про зміни в порядку денному, Закон не передбачає публікації відповідного повідомлення в офіційному органі (для акціонерних товариств, в яких кількість акціонерів – власників простих акцій перевищує 1000), що, безумовно, говорить про деякі недоробки.

Говорячи про процедуру скликання позачергових загальних зборів, слід одразу відмітити, що стаття 47 «Позачергові загальні збори» є однією з проблемних норм нового Закону. Ця стаття не визначає самостійного чіткого алгоритму скликання позачергових загальних зборів і встановлює лише окремі спеціальні норми, які доповнюють загальні положення статей 35-38 Закону, що стосуються підготовки загальних зборів та повідомлення про них акціонерів.

Відповідно до статті 47 Закону позачергові загальні збори скликаються:

1)наглядовою радою;

• за власною ініціативою;
• на вимогу виконавчого органу – у випадку порушення справи про банкрутство акціонерного товариства або при необхідності здійснення значної угоди;
• на вимогу ревізійної комісії (ревізора);
• на вимогу акціонерів, які є на день подачі вимоги власниками 10 % та більше простих акцій акціонерного товариства;
• в інших випадках, прямо передбачених законом або статутом товариства.

2)акціонерами, які вимагають скликання загальних зборів у випадку, якщо наглядова рада не прийняла рішення про скликання загальних зборів протягом 10 днів з моменту отримання їх вимоги.

Закон надає ревізійній комісії та виконавчому органу право звертатися до наглядової ради з вимогою скликати загальні збори, але не право скликати загальні збори у випадках, якщо наглядова рада не задовольнить таку вимогу. Отже, хоча ініціаторами проведення загальних зборів можуть бути наглядова рада, ревізійна комісія, акціонери, що володіють 10 % і більше простих акцій, дії відносно скликання та підготовки загальних зборів можуть проводити лише наглядова рада та зазначені акціонери.

Аналіз статті 47 Закону дозволяє стверджувати, що вона фактично встановлює декілька порядків скликання загальних зборів, в залежності від того, хто є ініціатором їх проведення і хто здійснює дії по їх скликанню та підготовки.

Якщо наглядова рада скликає позачергові загальні збори за власною ініціативою, вона може проводити скликання:

-у звичайному порядку, передбаченому статтями 35-38 Закону для щорічних загальних зборів, тобто у відповідності до хронології, що наведена в таблиці;

-в порядку, який можна охарактеризувати як терміновий або екстраординарний - з позбавленням акціонерів права вносити пропозиції в порядок денний у відповідності з частиною 5 статті 47 Закону. Процедура термінового скликання загальних зборів чітко не визначена, Закон говорить лише, що акціонери повідомляються про проведення загальних зборів та порядок денний письмово не пізніше ніж за 15 днів (звичайний термін повідомлення складає 30 днів). Звернення до такого порядку скликання загальних зборів можливе, «якщо цього потребують інтереси суспільства», при цьому єдина пряма заборона використання процедури стосується випадків, коли порядок денний містить питання про вибори членів наглядової ради, що дає можливість довільного використання наглядовою радою екстраординарного порядку скликання загальних зборів.

У зв’язку із цим виникає важливе питання, на яке Закон не дає відповіді: в які терміни повинна даватися публікація в офіційному виданні, якщо кількість акціонерів – власників простих акцій перевищує 1000, та/або повідомлення фондової біржі, на якій акціонерне товариство пройшло процедуру лістингу, якщо акціонерне товариство – публічне? За загальним правилом, відповідно до статті 53 Закону, публікація повинна даватися не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення загальних зборів. Спеціальні норми по даному питанню відсутні, а застосування загальних положень статті 35 Закону позбавляє смислу всю процедуру, оскільки втрата часу позбавляє її характеру терміновості. На думку фахівців, в цьому випадку слід керуватися частиною 1 статті 8 Цивільного кодексу України і застосовувати по аналогії частину 5 статті 47 Закону. Дійсно, стаття 35 Закону визначає єдиний термін для письмового повідомлення акціонерів, біржі та публікації – 30 днів. Відповідно, якщо для термінового (екстраординарного) порядку скликання позачергових загальних зборів передбачений 15-денний термін письмового повідомлення акціонерів, для повідомлення біржи і публікації повинен застосовуватися по аналогії закону той же термін – 15 днів.

Разом з тим, фахівці вважають, не дивлячись на можливість такого тлумачення положень Закону, законодавцю слід внести зміни в статтю 47 Закону і прямо встановити терміни письмового повідомлення фондової біржи та публікації повідомлення.

Також фахівці вважають, що право наглядової ради скликати екстраординарні (термінові) позачергові загальні збори із позбавленням акціонерів права вносити пропозиції до порядку денного (частина 5 Статті 47 Закону)повинно бути обмежено визначеним колом випадків з більш детальним врегулюванням процедури.

Якщо наглядова рада скликає позачергові загальні збори за ініціативою акціонерів, ревізійної комісії (ревізорів) або виконавчого органу, стаття 47 Закону встановлює наступні особливості скликання.

1.Така вимога подається виконавчому органу, але рішення про скликання загальних зборів приймає – наглядова рада (частина 1, 2 статті 47 Закону). У більшості випадків це буде викликати штучні процесуальні ускладнення та втрату часу.

2.Наглядова рада приймає рішення про скликання загальних зборів або про відмову у відкликанні протягом 10 днів з моменту отримання вимоги про скликання (частина 2 статті 47 Закону). В той же час загальні збори повинні бути проведені протягом 30 днів з дня подання вимоги (частина 4 статті 47 Закону). Це значить, що всі дії по скликанню загальних зборів наглядова рада повинна здійснити протягом 20 днів. Але оскільки Закон не встановлює для позачергових загальних зборів спеціальних термінів отримання переліку акціонерів, їх повідомлення, здійснення публікацій, внесення пропозицій в порядок денний, слід керуватися термінами, встановленими загальними нормами Закону України «Про акціонерні товариства» (див. таблицю).

Можна бачити, що ці терміни не будуть порушені тільки у випадку, якщо в день отримання вимоги про скликання позачергових загальних зборів (тобто – за 30 днів до проведення загальних зборів):

1)виконавча рада передасть вимогу наглядовій раді;

2)наглядова рада збереться та прийме рішення про проведення загальних зборів;

3)буде отриманий перелік акціонерів, які повинні бути письмово повідомлені про майбутні загальні збори (при цьому, відповідно до частини 7 статті 47 Закону, особи, що ведуть облік прав власності на акції товариства – депозитарій або реєстратор – зобов’язані надати перелік протягом 5 робочих днів; якщо вони нададуть його не в той же день, Закон вони не порушать, але загальні збори не можуть бути проведені у зв’язку із простроченням наглядової ради);

4)акціонери відповідно до переліку будуть письмово повідомлені про проведення загальних зборів, і якщо кількість акціонерів – власників простих акцій перевищує 1000, буде зроблена відповідна публікація в офіційному виданні, якщо акціонерне товариство публічне – буде письмово повідомлена фондова біржа, на якій акціонерне товариство пройшло процедуру лістингу.

Здійснити всі ці дії в один день практично неможливо. Єдиний вихід для наглядової ради, який дійсно бажає задовольнити вимоги про скликання загальних зборів – спробувати провести екстраординарні (термінові) загальні збори у відповідності до частини 5 статті 47 Закону з позбавленням акціонерів права вносити додаткові пропозиції в порядок денний, повідомивши їх не пізніше ніж за 15 днів.

Таке регулювання є незадовільним, оскільки відкриває широкі можливості для зловживань як зі сторони товариства через обмеження прав акціонерів вносити додаткові пропозиції в порядок денний (мажоритарний акціонер, який контролює товариство і його органи, буде ініціювати загальні збори не через наглядову раду, а особисто, наглядова рада задовольнить його прохання, «вимушено» обмежив права інших акціонерів доповнювати порядок денний), так і зі сторони акціонерів - гринмейлерів або рейдерів, які отримують підстави для подання позовів до товариства або для проведення альтернативних зборів після передбачуваного порушення товариством термінів скликання загальних зборів.

Усунути всі ці протиріччя можливо, на погляд фахівців, лише шляхом:

-внесення змінв частину 1 статті 47 Закону з тим, щоб вимоги акціонерів про проведення загальних зборів були адресовані наглядовій раді (виконавчому органу – тільки якщо рада в товаристві не створена);

-приведення термінів, визначених статтею 47 Закону в один контекст з термінами, передбаченими статтями 35-38 Закону: термін, протягом якого повинні бути проведені позачергові загальні збори, необхідно збільшити до 45 днів (10 днів на прийняття рішення наглядовою радою + 5 днів на отримання переліку акціонерів +3- днів на повідомлення акціонерів, фондової біржі та публікації = 45 днів).

-обмеження права наглядової ради скликати загальні збори з позбавленням інших акціонерів права вносити пропозиції в порядок денний визначеним колом питань, хоча б у випадках, якщо скликання загальних зборів ініціюють акціонери, виконавчий орган, ревізійна комісія (ревізор) акціонерного товариства, з більш детальним врегулюванням такої процедури.

Якщо позачергові загальні збори скликають акціонери, чиї вимоги про скликання не були задоволені наглядовою радою протягом 10 днів з моменту отримання вимог, скликання проходить із дотриманням процедури та термінів, визначених статтями 35-38 Закону.

В такому випадку повідомлення акціонерів про майбутні загальні збори та інші матеріали розсилаються акціонерам особою, яка веде облік прав власності на акції товариства (абзац 2 частини 7 статті 47 Закону).

Головною проблемою в цьому випадку є повна відсутність в Законі механізмів запобігання проведенню наглядовою радою та акціонерами паралельних (альтернативних) зборів, а також застосування корпоративної технології «кулемета», коли одна особа скликає ряд загальних зборів з проміжком часу в 1-2 дні.

На думку фахівців, доцільно було б законодавчо заборонити скликання і проведення наступних позачергових загальних зборів до проведення вже скликаних, за винятком випадків, якщо вже скликані загальні збори скасовуються тіж самими особами, які їх скликали. При цьому варто повернути до законодавства вимоги про обов’язкову публікацію повідомлення про загальні збори в офіційних виданнях в будь-якому випадку, а не тільки при скликанні загальних зборів в акціонерному товаристві, де кількість акціонерів – власників простих акцій перевищує 1000. Це дозволить ідентифікувати «перше скликання» за датою публікації і в цілому зробить процедуру скликання загальних зборів акціонерного товариства більш прозорим.

При такому підході паралельні загальні збори будуть можливі лише у випадку збігу, коли в один день виходить 2 публікації в різних офіційних виданнях від різних ініціаторів загальних зборів (наприклад – наглядової ради і групи акціонерів), що буде вважатися рідким виключенням з правил.

Радимо прийняти до уваги наведену інформацію з метою дотримання Вашими підприємствами вимог чинного законодавства України при скликанні загальних зборів.

Юридичний відділ АсМАП України