Відповідно до статті 15 Угоди між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Іран, підписаної 9 липня 1993 року, 23-25 січня 2007 року в м. Тегеран (ІРІ) відбулася друга частина 5-го засідання спільної ірано-української комісії з питань пасажирських та вантажних перевезень.
Після привітальних промов сторони узгодили порядок денний засідання, який складався з наступних питань:
- Обмін статистичною інформацією, щодо стану торгівельного та економічного співробітництва в галузі міжнародних автомобільних перевезень між Ісламською Республікою Іран та Україною.
- Вантажні перевезення між обома країнами.
- Визначення квоти дозволів на 2007 рік.
- Пасажирські перевезення.
- Різне.
(В рамках першого питання) Сторони обмінялися статичною інформацією, стосовно розвитку торгівлі та економічного співробітництва між Україною та Іраном.
Голова української делегації пан Фонтанкін навів дані Держкомстату України відповідно до яких товарообіг між Україною та Іраном за 9 місяців 2006 року склав 221,1 млн. доларів США, при цьому експорт товарів з України склав 205,2 млн. доларів США, а імпорт товарів до України склав 15,9 млн. доларів США.
Сторони відмітили, що експорт товарів з України до ІРІ значно перевищує імпорт товарів з ІРІ до України.
Українська сторона повідомила, що основними експортними товарами з України до ІРІ є: продукція металургійних заводів (зокрема залізні труби, прутки та бруски), промислова продукція (зокрема залізничні вагони, основні деталі та комплектуючі для літаків та інш.) та сільськогосподарська продукція (зокрема ячмінь, кукурудза, соняшникова олія та інш.)
Українська Сторона відмітила, що значну частину товарообігу послуг між Україною та Іраном складають транспортні послуги, при цьому експорт транспортних послуг з України також значно перевищує імпорт цих послуг.
Перший секретар з економічних питань Посольства України в Тегерані пан Хряк зауважив, що товарообіг транспортних послуг між Україною та Іраном відбувається у переважній більшості залізничним та морським транспортом. Це пов’язано зі специфікою вантажів, що переміщуються між обома країнами.
Враховуючи викладене, Сторони погодились і надалі розширювати взаємовигідне співробітництво між Україною та ІРІ, зокрема в галузі міжнародних автомобільних перевезень пасажирів та вантажів.
При обговоренні другого питання, стосовно вантажних перевезень між обома країнами, українська Сторона наголосила, що за 11 місяців 2006 року українські перевізники здійснили 88 перевезень територією Ірану (переважна більшість це перевезення до/з 3-х країн) проти 857 перевезень, виконаних іранськими перевізниками. (Дані наведені ДП „СМАП”).
В 2006 році загалом сторони обмінялися по 800 шт. універсальних дозволів.
Враховуючи викладене, Сторони відмітили, що квота дозволів 2006 року значно перевищує потреби українських перевізників, але є недостатньою для іранських транспортних операторів.
З огляду на статистичні дані сторони спробували з’ясувати основні причини такого дисбалансу.
Українська Сторона попросила іранську делегацію надати роз’яснення стосовно правил використання „дорожньої карти” та стягування збору за різницю вартості палива з українських перевізників.
Голова іранської делегації, генеральний директор департаменту доріг та транзитних і прикордонних терміналів пан Атрчан повідомив, що дорожня карта безкоштовно видається іноземним перевізникам і призначена для спрощення автомобільних перевезень. В цьому документі визначається точний маршрут для перевезення, ухилятись від якого перевізник не має права. Водії іноземних вантажних автомобілів повинні надавати дорожню карту співробітникам дорожньої поліції при перевірці автотранспортного засобу, але не зобов’язані ставити відмітки на зворотній стороні при проїзді визначених у маршруті пунктів або місць.
Також пан Атрчан повідомив, що збір з іноземних перевізників, який стягується за різницю палива в країні реєстрації транспортного засобу та в Ірані впроваджений відповідно до національного законодавства Ісламської Республіки Іран (безпосередньо контролюється міністерством фінансів ІРІ) та не суперечить п.2 статті 13 Угоди про міжнародні автомобільні перевезення між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Іран.
Сторони взяли до уваги надану інформацію, але представник АсМАП України зауважив, що стягнення цього збору з українських перевізників значно підвищує для них собівартість перевезень між Україною та Іраном і ставить українських перевізників в нерівні умови у порівнянні з іранськими перевізниками. Справа в тому, що іранські перевізники виконуючи перевезення по території Ірану використовують паливо, вартість якого на порядок нижча ніж для українського перевізника (враховуючи сплату згаданого збору). Крім того, іранський перевізник при виконанні міжнародних перевезень має право без оподаткування вивезти до 200 літрів пального в стандартних баках автомобіля, в той час як український перевізник може вивезти без оподаткування лише ту кількість пального, яка була в стандартних баках автомобіля при в’їзді на територію Ірану. Враховуючи викладене, пан Крижанівський звернув увагу Сторін, що різниця собівартості послуги перевезення між Україною та Іраном, лише тільки в цьому аспекті складає 400-500 доларів США. Представник АсМАП дав зрозуміти Сторонам, що поки дане питання позитивно не вирішиться для українських перевізників дисбаланс кількості перевезень, здійсненних іранськими перевізниками буде присутній і надалі.
Обидві Сторони зауважили, що для виправляння цього дисбалансу національні асоціації міжнародних перевізників в рамках підписаного у 2004 році Меморандуму про співробітництво, повинні активізувати діяльність щодо роз’яснення умов перевезень та всіма можливими заходами заохочувати транспортних операторів для роботи на цьому ринку перевезень.
Також представник Асоціації іранських міжнародних транспортних компаній передав список транспортних операторів – членів асоціації, з якими українські перевізники можуть налагодити взаємовигідне співробітництво.
Іранська Сторона звернулась до української Сторони з проханням надати роз’яснення стосовно отриманого від МСАТ повідомлення, згідно якого українські митні органи ухиляються від розмитнення вантажів, якщо сума митних зборів та податків перевищує 50 000 доларів США.
Представник АсМАП України повідомив, що згідно з положеннями Конвенції МДП, книжка МДП (Carnet TIR) надає гарантії митним органам сплату митних зборів та платежів в розмірі 50 000 доларів США. В разі коли дана сума перевищує 50 000 доларів США дія системи МДП призупиняється і набирають чинності митні процедури відповідно до Законодавства України. Також українська делегація пообіцяла звернутись за додатковими роз’ясненнями по цьому питанню до Державної митної служби України і отримані роз’яснення надіслати іранській стороні протягом двох місяців.
При обговоренні третього питання (визначення квоти дозволів на 2007 рік) після тривалих дискусій Сторони погодились встановити попередні квоти дозволів на 2007 рік у таких межах:
- для іранських перевізників:
800 шт. дозволів для виконання двосторонніх та транзитних перевезень.
- для українських перевізників:
400 шт. дозволів для виконання двосторонніх та транзитних перевезень;
400 шт. дозволів для виконання перевезень до/з 3-х країн.
При чому сторони погодилися розглянути можливість збільшення кількості дозволів в залежності від результатів роботи за перше півріччя 2007 року з урахуванням пропозицій національних асоціацій міжнародних автоперевізників.
Крім того, іранська Сторона виявила бажання розглянути можливість лібералізації перевезень вантажів шляхом відміни всіх видів дозволів для виконання перевезень вантажів територією обох країн.
Голова української делегації пан Фонтанкін зауважив, що на даному етапі за наявності дисбалансу у кількості перевезень, що здійснюють іранські та українські перевізники між Україною та Іраном, введення бездозвільної системи на виконання перевезень вантажів територіями Ірану та України є передчасним. Але пан Фонтанкін висловив готовність повернутись до цього питання у разі досягнення паритету у кількості виконаних перевезень як українськими, так і іранськими перевізниками.
Четверте питання. Пасажирські перевезення.
Іранська сторона виявила зацікавленість до організації як регулярних, так і нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом між Іраном та Україною.
Голова української делегації повідомив, що виконання таких перевезень передбачено відповідними статтями двосторонньої Угоди про міжнародний автомобільний транспорт між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Іран, підписаної 9 липня 1993 року, і запропонував здійснити обмін по 10 шт. дозволів на нерегулярне перевезення пасажирів по території наших держав.
Іранська делегація погодилась на таку пропозицію, та висловила готовність передати бланки таких дозволів найближчим часом дипломатичними каналами.
Крім того, іранська Сторона звернула увагу на той факт, що при організації пасажирських перевезень не останню роль буде відігравати спрощення процедури отримання українських в’їзних віз для іранських громадян.
Перший секретар з економічних питань Посольства України в Тегерані пан Хряк зауважив, що відкриття віз відбувається без будь-яких ускладнень при наявності запрошення оформленого належним чином на іранського громадянина від української сторони. Спрощення ж процедури отримання українських віз іранським громадянам можливо розглянути лише за умови підписання відповідних угод щодо туризму між Україною та Ісламською Республікою Іран.
При обговоренні інших питань в рамках пункту п’ятого порядку денного, Сторони наголосили на розширенні та поглибленні співробітництва задля виконання завдань передбачених участтю у багатосторонній Угоді про міжнародний транспортний коридор Північ-Південь.
Висновки.
- Українська сторона отримала досить вичерпну інформацію щодо призначення та застосування „дорожньої карти” українськими перевізниками при здійсненні перевезень територією ІРІ.
- Іранська сторона констатувала той, факт що справляння збору за різницю вартості палива, який стягується з українських перевізників, знаходиться в межах компетенції Міністерства фінансів Ісламської Республіки Іран, і його відміна найближчим часом майже неможлива.
- Сторони вивчили основні фактори, які створюють дисбаланс у кількості виконаних перевезень між обома країнами українськими та іранськими перевізниками на користь останніх.
- Враховуючи згаданий дисбаланс, попередня квота дозволів на 2007 рік залишилась на рівні 2006 року, що в свою чергу створить передумови для збільшення кількості перевезнь вантажів українськими перевізниками до Ірану.
- Національні асоціації міжнародних перевізників погодились і надалі в межах підписаного у 2004 році Меморандуму про співробітництво, постійно працювати у напрямку роз’яснення умов перевезень по наших країнах та всіма можливими заходами заохочувати транспортних операторів для роботи на цьому ринку перевезень, для чого представник Асоціації іранських міжнародних транспортних компаній передав список транспортних операторів – членів асоціації, з якими українські перевізники можуть налагодити взаємовигідне співробітництво.
Переговори пройшли в дружній атмосфері та в руслі конструктивізму, їх успіху значно сприяла участь в проведенні співробітників Посольства України в Ісламській Республіці Іран в місті Тегерані, та активна позиція Першого секретаря з економічних питань – Хряка Олександра Петровича та заступника голови торгово-екномічної місії – Іванова Олександра Івановича.
Меморандум про взаєморозуміння другого раунду 5-го засідання Спільної ірано-української комісії з питань пасажирських та вантажних перевезень, підписаний 24.01.2007 в м. Тегеран (Ісламська Республіка Іран)
Департамент координації перевезень
Секретаріату АсМАП України | 
